Публікації

Таким чином, після тривалих перемовин та консультацій у 2021 році був прийнятий новий Закон України «Про ветеринарну медицину», що вводиться в дію з 1 вересня 2025 року. Примітно, що вперше до розробки закону долучалися зокрема і представники приватної ветеринарної практики, що дало змогу отримати професійний погляд на пропоноване регулювання державними органами, а також урахувати зауваження та пропозиції професійної спільноти.

Ця стаття пропонує короткий огляд основних змін, що торкнуться практикуючого ліцензованого ветеринарного лікаря. По мірі розробки та прийняття підзаконних актів, передбачених даним Законом, ми продовжимо інформувати Вас щодо цих регуляторних змін.

Розширення повноважень приватних ветеринарних лікарів (Стаття 49)
Ліцензовані приватні ветеринарні лікарі матимуть змогу видавати ветеринарні паспорти та свідоцтва, що насьогодні є прерогативою виключно державних лікарів. Ця зміна значно спростить процес отримання документів для власників тварин, хоч і накладе додаткове адміністративне навантаження на приватних ветеринарних лікарів.
Зокрема йде мова про необхідність отримання відповідних повноважень (згідно з чинним Порядком), та виконання умовностей та процедур під час видачі документів, наприклад внесення їх до Єдиного державного реєстру ветеринарних документів.
Важливо зазначити, що отримання повноважень щодо видачі ветеринарних паспортів та свідоцтв не є обов’язковим для приватних ветеринарних лікарів.

Інтеграція ліцензованих лікарів в державну систему із забезпечення епізоотичного благополуччя (Статті 15, 23, 24, 30, 32, 35, 87, 91)
Перелічені статті передбачають залучення ліцензованих спеціалістів ветеринарної медицини до проведення ветеринарно-санітарних заходів, моніторингу хвороб тварин та забезпечення виконання планів ліквідації таких хвороб та карантинних заходів у разі потреби, тощо. Закон також окремо прописує способи залучення ліцензованих закладів та спеціалістів ветеринарної медицини до виконання ветеринарно-санітарних заходів, а також передбачає оплату послуг таких спеціалістів.
Проте наразі додаткового уточнення потребують умови такої співпраці, як і умови оплати роботи приватних ветеринарних лікарів, що ускладнюється бюрократичними аспектами щодо працевлаштування лікарів та можливості держави направляти їм кошти за відповідні послуги. Неможливість наразі фактичної реалізації даних норм Закону, що вже пізніше цього року вводиться в дію, спричинює необхідність поновлення діалогу з органами державної влади щодо забезпечення ефективної імплементації цих норм.

Ліцензування торгівлі ветеринарними препаратами (Стаття 74)
Новим законом також вводиться ліцензування як оптової, так і роздрібної реалізації ветеринарних лікарських засобів, що регулюватимуться окремим Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" з урахуванням особливостей.
Ліцензія на роздрібну реалізацію ветеринарних лікарських засобів засвідчує право реалізовувати такі засоби безпосередньо користувачам ветеринарних лікарських засобів, тоді як ліцензія на оптову реалізацію засвідчує право реалізовувати такі засоби ліцензованим ветеринарним лікарям, ліцензованим закладам ветеринарної медицини, а також операторам ринку ветеринарних препаратів, які мають ліцензії на оптову або роздрібну реалізацію ветеринарних лікарських засобів.
Ліцензійні умови для обох способів реалізації ще мають бути розроблені та затверджені.

Умови торгівлі ветеринарними препаратами онлайн та особливості відпуску препаратів за рецептом (Статті 76, 77)
За умови отримання ліцензії на роздрібну реалізацію ветеринарних лікарських засобів, оператор ринку ветеринарних препаратів має право здійснювати їх реалізацію онлайн, якщо реалізація цих препаратів не потребує рецепту.
Відповідно за ветеринарним рецептом відпускається перелік препаратів, типи яких зазначені у Законі, у паперовому чи електронному вигляді. Також допускається застосування рецептурних ветеринарних лікарських засобів без ветеринарного рецепта особисто ліцензованим ветеринарним лікарем або ветеринарним лікарем ліцензованого закладу ветеринарної медицини, за умови ведення ним відповідних записів.

Додаткові звітування (Статті 78, 79)
Законом додається вимога до спеціалістів ветеринарної медицини подавати щоквартальний звіт про про обсяги застосованих протимікробних ветеринарних лікарських засобів, при чому порядок звітування ще має бути розробленим.
Також додаються вимоги до ведення записів операторами ринку ветеринарних препараів, зокрема і щодо продажу рецептурних препаратів. При цьому щодо останнього має проводитися аудит для порівняння вхідних та вихідних поставок (продажів) ветеринарних лікарських засобів і наявних запасів таких засобів та виявлення будь-яких розбіжностей не менше одного разу на рік.

Наостанок, хочемо зазначити, що Закон досі містить пункти, що потребують уточнень та доопрацювань. Вище вже зазначалося про складності з організацією оплати послуг приватних ветеринарних лікарів державою. Також хочемо зазначити спірну статтю 88 «Матеріально-технічне та соціальне забезпечення спеціалістів ветеринарної медицини».
Відповідно до цієї статті, життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини підлягають страхуванню за рахунок роботодавців на випадок каліцтва або професійного захворювання одержаних під час роботи з тваринами. 

Ми сподіваємось, що подальша співпраця із усіма залученими органами державної влади дозволить розробити та затвердити підзаконні акти для якісного забезпечення імплементації основоположного закону у сфері ветеринарної медицини.