Публікації

Сама зустріч відбулася 6-8 вересня у Дубліні в межах головування Ірландії в Раді ЄС. Її центральною темою стало майбутнє тваринництва в Європі: економічна життєздатність господарств, продовольча безпека, скорочення впливу на довкілля, розвиток ветеринарних і виробничих технологій, а також підтримка сільських територій.

Дискусія продемонструвала важливу зміну акцентів у європейській аграрній політиці. Йдеться не лише про запровадження нових екологічних вимог, а й про пошук практичної моделі, яка дозволить поєднати кліматичні цілі з продуктивністю, здоров’ям тварин і конкурентоспроможністю фермерських господарств.

Тваринництво є складовою продовольчої безпеки Європи

Європейські міністри та представники Європейської комісії підтвердили стратегічне значення тваринництва для продовольчої безпеки, зайнятості, доходів фермерів і життєздатності сільських громад.

За словами Крістофа Гансена, питання полягає не в тому, чи має тваринництво майбутнє в Європі, а в тому, як зробити це майбутнє сильним, сталим та економічно життєздатним для виробників і суспільства.

Це формулювання є принциповим. Воно засвідчує, що Європейська комісія не розглядає скорочення тваринницького виробництва як універсальну відповідь на кліматичні або екологічні виклики. Натомість увага переноситься на ефективність виробництва, здоров’я тварин, генетику, годівлю, належне управління господарствами та впровадження технологій.

Під час зустрічі також наголошувалося на необхідності забезпечити належне місце тваринництва у майбутній Спільній аграрній політиці ЄС. Фінансова підтримка, інвестиції в інфраструктуру та доступ виробників до інновацій залишаються визначальними умовами переходу до більш стійких моделей виробництва.

Основними політичними орієнтирами мають стати Стратегія ЄС у сфері тваринництва та План дій щодо розвитку білкового виробництва. Про це йдеться в [офіційному повідомленні Ірландського головування в Раді ЄС.

Метан від тваринництва: рішення мають спиратися на наукові дані

Однією з найбільш важливих тем стало оцінювання викидів метану у тваринництві.

Крістоф Гансен наголосив, що будь-які зміни європейського підходу до біогенного метану мають ґрунтуватися на наукових доказах. Комісар утримався від наперед визначених висновків і закликав довірити оцінювання експертам.

Такий підхід має практичне значення для виробників. Обсяг викидів залежить не лише від кількості тварин. На нього впливають:

- порода та генетичні характеристики тварин;

- якість і склад кормів;

- система утримання;

- продуктивність стада;

- стан здоров’я тварин;

- технології поводження з гноєм;

- кліматичні та регіональні умови.

Тому однаковий нормативний підхід до всіх господарств може не відображати їхнього реального впливу на довкілля. Європейська комісія працює над гармонізованою методикою оцінювання викидів парникових газів на рівні окремого господарства.

За інформацією, оприлюдненою після зустрічі, поглиблене обговорення методів обліку метану із залученням експертів і представників галузі заплановане на 16 вересня.

Для ветеринарної спільноти ця дискусія також є важливою. Поліпшення здоров’я тварин, профілактика захворювань і ефективне ветеринарне обслуговування безпосередньо впливають на продуктивність і тривалість господарського використання тварин. Здорове й продуктивне поголів’я дозволяє виробляти більше продукції з меншими витратами ресурсів і нижчим рівнем викидів на одиницю продукції.

Отже, ветеринарна медицина є не лише складовою біобезпеки та добробуту тварин, а й одним з інструментів досягнення кліматичних цілей.

Від лабораторії до практичного застосування

У межах неформальної зустрічі міністри, представники Європейської комісії та галузевих організацій відвідали дослідницькі й виробничі об’єкти в Ірландії.

Делегації ознайомилися з роботою ферми UCD Lyons, Ірландського національного кінного заводу та випробувального центру Ірландської федерації з розведення великої рогатої худоби. Учасникам продемонстрували практичне застосування сучасної генетики, селекції, систем годівлі та технологій управління стадом.

Особливу увагу привернули дослідження зв’язку між генетичними характеристиками тварин, продуктивністю та обсягами викидів метану. Представлені приклади свідчать, що селекційні рішення можуть одночасно сприяти зменшенню викидів і покращенню виробничих показників.

Гансен наголосив: наукові розробки не повинні залишатися в лабораторіях. Їх потрібно випробовувати в реальних господарствах, адаптувати до місцевих умов і робити доступними для широкого кола виробників.

Саме практичне впровадження інновацій, а не лише фінансування досліджень, має стати одним із пріоритетів європейської політики.

Нова інноваційна стратегія Європейської комісії

Паралельно із зустріччю в Дубліні, 8 вересня Європейська комісія представила новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій в агропродовольчій сфері.

Документ об’єднує два взаємопов’язані напрями:

- AgRI 2040 – дослідження та інновації у сільському господарстві, лісовому господарстві й сільських територіях;

- Food 2040 – розвиток інновацій у продовольчих системах, включно з рибальством та аквакультурою.

Серед пріоритетів – системи рослинництва і тваринництва, здоров’я та безпечність харчових продуктів і кормів, біоекономіка, цифровізація, штучний інтелект, роботизація, ефективне використання води та інших ресурсів.

Передбачається, що ці напрями реалізовуватимуться в межах програми Horizon Europe на 2028–2034 роки та відповідних інструментів Європейського фонду конкурентоспроможності.

Європейська комісія прагне скоротити шлях від наукової розробки до її впровадження на фермі або підприємстві. До створення, випробування і масштабування рішень планують активніше залучати фермерів, ветеринарних фахівців, дослідників, компанії, стартапи та малі й середні підприємства.

Кліматичні ризики та здоров’я тварин

Під час зустрічі Крістоф Гансен також поінформував міністрів про наслідки посухи в окремих регіонах Європи.

Нестача води та кормів створює додатковий тиск на господарства, впливає на собівартість виробництва, продуктивність і добробут тварин. Екстремальні температури збільшують ризик теплового стресу, погіршують репродуктивні показники та можуть підвищувати сприйнятливість тварин до захворювань.

Тому адаптація тваринництва до зміни клімату потребує комплексних рішень:

- розвитку систем раннього виявлення захворювань;

- удосконалення ветеринарного моніторингу;

- формування стійкої кормової бази;

- селекції тварин, краще пристосованих до температурних стресів;

- модернізації систем вентиляції, напування й утримання;

- посилення біобезпеки господарств.

Таким чином, кліматична стійкість тваринництва безпосередньо залежить від якості ветеринарної системи та доступу виробників до сучасних технологій.

Значення для України

Європейська дискусія про майбутнє тваринництва має безпосереднє значення для України.

У процесі наближення законодавства до права ЄС українським виробникам і ветеринарним операторам необхідно враховувати майбутній розвиток вимог у таких сферах:

- здоров’я та добробут тварин;

- використання ветеринарних лікарських засобів;

- контроль залишків фармакологічно активних речовин;

- біобезпека та профілактика захворювань;

- простежуваність тварин і продукції;

- безпечність кормів та харчових продуктів;

- моніторинг екологічних показників господарств;

- оцінювання та скорочення викидів парникових газів.

Водночас європейський курс на інновації створює для України нові можливості. Українські наукові установи, ветеринарні компанії, виробники кормів, фармацевтичні підприємства та тваринницькі господарства можуть долучатися до спільних досліджень, пілотних проєктів і програм технологічного розвитку.

Особливе значення матимуть рішення, які одночасно:

- зміцнюють здоров’я тварин;

- зменшують потребу в лікуванні завдяки профілактиці;

- сприяють відповідальному застосуванню ветеринарних препаратів;

- підвищують продуктивність і ресурсоефективність;

- забезпечують належний рівень добробуту тварин;

- допомагають виробникам відповідати вимогам європейського ринку.

Позиція Ветеринарного Альянсу України

Ветеринарний Альянс України підтримує формування регуляторної політики на основі наукових доказів, оцінювання реальних ризиків і діалогу з виробниками та ветеринарними фахівцями.

Нові екологічні й ветеринарні вимоги повинні враховувати відмінності між виробничими системами та супроводжуватися доступом до знань, технологій, фінансування і практичних інструментів упровадження.

Здоров’я тварин, продовольча безпека, захист довкілля та конкурентоспроможність виробництва не повинні розглядатися як окремі напрями. Вони є взаємопов’язаними складовими сучасного та стійкого тваринництва.

Європейська політика дедалі чіткіше рухається саме в цьому напрямі. Для України важливо не лише адаптувати законодавство після ухвалення відповідних рішень у ЄС, а й уже сьогодні брати участь у професійній дискусії, розвивати наукову співпрацю та готувати галузь до майбутніх вимог.